Сторінка для батьків

Адаптация к детскому саду

Готовясь отдать своего ребенка в детский сад, вы, безусловно, задумываетесь о том, как пройдет у ребенка период привыкания, так называемый адаптационный период.

Наверное, вы наслышаны от знакомых и друзей, у которых есть дети-детсадовцы, какой ужас представляет собой адаптация.

На самом деле, в этот период ребенок переживает очень сильный стресс, его поведение может резко измениться. Эти изменения, вполне возможно, напугают вас. Но все не так страшно, когда знаешь чего ждать и когда это кончится. При совместных усилиях (ваших родительских и наших детсадовских) этот период можно пройти вполне успешно.

Что же надо знать об адаптации?

Возможное поведение ребенка:

·Страх. Как правило, в период адаптации малыши когут испытывать страх неизвестного (где я? что со мной будет? и что делать?) и страх разлуки с мамой (вдруг не заберут?)

·Плач и крик – как средство выражения протеста (не хочу менять свою привычную жизнь рядом с мамой).

·Негативизм

·Агрессия

·Заторможенность

·Возможно замедление развития речи, иногда ребенок перестает на какое-то время говорить.

·Дети могут потерять аппетит.

·Возможны нарушения в продолжительности и глубине сна.

·Ребенок легко заболевает простудными и вирусными заболеваниями.

·Если ребенок ослаблен, могут обостриться хронические заболевания.

Мы достаточно вас напугали?

Но предупрежден, значит, вооружен. Зато теперь понятно, откуда у ребенка агрессия, почему ваш сын или дочь, которые уже в годик прекрасно разговаривали, вдруг как воды в рот набрали, вы понимаете, что не надо заставлять ребенка есть, если он не хочет…

Теперь вам надо сделать две вещи:

·взять себя в руки;

·постараться помочь своему ребенку адаптироваться. Как только он адаптируется, все его утраченные навыки вернутся.

Что же делать? Как помочь?

·Вы, конечно, сами догадались, что еще задолго до посещения детского сада надо подогнать режим ребенка под садовский. Это очень поможет ребенку.

·Вы научили ребенка самостоятельно кушать ложкой, проситься в туалет, снимать и одевать штанишки (более подробный список умений спросите у вашей будущей воспитательницы)

·Если у вас есть тревоги и опасения, ни за что не говорите о них ребенку. Рассказывайте, как в детском саду интересно, какие там хорошие ребята, игрушки, воспитатели. Словом, все в детском саду очень хорошее!

·Посоветуйтесь с вашим педиатром. Он может назначить какие-нибудь поддерживающие процедуры или выпишет витамины.

·С самого начала помогите ребенку легко войти в детский сад, а, расставаясь, не забудьте заверить, что непременно вернетесь за ним. Не забывайте постоянно говорить ему, что Вы его любите.

·В первый раз оставляйте ребенка на 2-3 часа. Недопустимо оставлять ребенка сразу на весь день!

·Когда вы уходите, расставайтесь с ребенком легко и быстро. Конечно же, вы беспокоитесь о том, как будет вашему ребенку в детском саду, но долгие прощания с обеспокоенным выражением лица, у ребенка вызовут тревогу, что с ним здесь может что-то случится, и он долго не будет вас отпускать.

·Если ребенок с трудом расстается с матерью, то желательно первые несколько недель пусть отводит в детский сад его отец.

·Дайте ребенку с собой его любимую игрушку, платочек, или еще что-нибудь, что будет согревать его сердце.

·Сообщите воспитателю ласкательное имя ребенка, подробности его домашней жизни, познакомьтесь заранее с персоналом детского сада.

·Не планируйте на период адаптации прививки, посещение стоматолога и другие травмирующие медицинские процедуры.

·Можно пройти курс расслабляющего массажа.

·Не ругайте ребенка за плохое поведение. Вы же знаете, что это не он, а его адаптация сейчас капризничает или упрямится.

·В выходные и праздничные дни придерживайтесь детсадовского режима!

·Поиграйте с ребенком домашними игрушками в игру "Детский сад", в которой одна игрушка будет самим ребёнком. Понаблюдайте, что она делает, что говорит, помогите вместе с ребенком найти ей друзей и попробуйте решить проблемы вашего ребенка через неё, ориентируя игру на положительные результаты.

·Не кутайте ребенка, а одевайте его так, как необходимо в соответствии с температурой в группе.

·Не совершайте ошибки и не делайте перерывов в посещении садика. Неделя дома не только не поможет малышу адаптироваться к садику, но и продемонстрирует ему, что есть и другой вариант, которого можно всеми силами добиваться.

Советов много. Но каждый из них проверен годами и опытом многих детей, работой многих педагогов. Помните, что почти все дети со временем успешно адаптируются, держите связь с воспитателем и психологом, и скоро вы будете сами стоять среди мамочек, которые уговаривают своего малыша: «Пойдем домой, завтра снова придешь!», а в ответ услышите: «Ну, мам, я еще чуть-чуть, в садике так здорово!»

Чуть не забыли самое главное! Все психологи, врачи, все педагоги сходятся на том, что в основе самого драгоценного секрета всех детей лежит нежность матери. Ребенок также нуждается в ласке, как в воздухе и пище. Малышу необходимо, чтобы его ласкали, теребили, нежили. Конечно, не постоянно, но часто. И даже если у вас нет свободного времени, найдите четверть часа для поцелуев и нежности.

Не бойтесь говорить "нет"

Если родители являются требовательными и понимающими одновременно, ребенок чувствует себя в безопасности, он знает, что ему позволено, а за что могут наказать. Поэтому очень важно уметь сказать "нет" тогда, когда это необходимо.

Если ребенок делает что-то неприемлемое на ваш взгляд (например, бьет другого ребенка), вам следует уверенно, но без раздражения сказать "нет" и объяснить, что нельзя бить людей, но можно взять за руку, поздороваться или погладить по голове. Когда вы запрещаете что-либо ребенку, демонстрируйте соответствующие эмоции. Не поднимайте шум, не привлекайте внимание других взрослых — просто дайте понять, что вы такого поведения не потерпите.

Если вы сказали "нет", то старайтесь придерживаться своего решения. Ребенок должен знать, что "нет" значит "нет". Уступая просьбам ребенка, вы сами можете попасть в ловушку.

Помните, что постоянные запреты приведут к тому, что ребенок начнет их игнорировать. Поэтому используйте запрет тогда, когда это действительно необходимо. Не стремитесь слишком ограничивать свободу ребенка, он должен исследовать окружающий мир, познавать новое и учиться на своих ошибках.

ДЕСЯТЬ ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ ДЛЯ БАТЬКІВ

Поради американського психолога доктора Віктора Клайна

1. Не марнуйте часу дитини
У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Отже, подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісним. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку.
2. Формуйте самоповагу
Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним під час вибору друзів, у сім'ї. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомлювати, що успіх і майбутній добробут залежать від них самих.
3. Навчіть дитину спілкуватися
Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення до навколишніх, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостерігати правильне соціальне спілкування (поведінка батьків, учителів), висока самооцінка, достатній запас слів, вміння підтримувати розмову.
4. Пильнуйте, щоб дитина не стала телеманом
Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування. Телемани швидше реагують, але миттєва реакція, позбавлена осмисленості, не завжди корисна.
5. Виховуйте відповідальність, порядність
Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має служити добра поведінка батьків.
6. Навчайте дитину шанувати сім'ю
Добрі стосунки, любов і повага до сім'ї, виховують краще за будь-які лекції.
7. Подбайте про гарне оточення
Якщо ви живете на соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку людини. Тому уважно стежте, з ким дружать ваші діти, поцікавтесь репутацією школи, до якої вони ходять.
8. Будьте вимогливими
Діти з почуттям власної гідності, високою самооцінкою, вмінням робити щось краще за інших виховуються в сім'ях з високими вимогами, та не будьте занадто жорстокими.
9. Привчайте дитину до праці
Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий шлях дитини на успіх. Не слід сильно опікати своїх синів і дочок, нехай вони знають, що шлях до успіху нелегкий і тернистий.
10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі
Нехай вони все перепробують, нехай навчаться на власних помилках, звикають робити щось для інших. Якнайбільше слідкуйте за дітьми.

СІМ БАТЬКІВСЬКИХ ЗАПОВІДЕЙ

1. Не вважайте дитину своєю власністю — вона Божа.
2. Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху.
З. Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, — допоможіть їй стати собою.
4. 3апам'ятайте: найголовніший ваш обов'язок — розуміти й втішати. Ви — не суддя, не приклад для наслідування, а людина, на грудях якої можна виплакатись і у п'ять, і в п'ятдесят років.
5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите. 6. Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.
7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

РЕКОМЕНДУЄМО БАТЬКАМ

• Радійте вашому сину, дочці.
• Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорливим тоном.
• Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перебиваючи.
• Встановіть чітко визначені вимоги до дитини.
• У розмові з дитиною називайте якнайбільше предметів, їхніх ознак, дій з ними.
• Ваші пояснення повинні бути простими і зрозумілими.
• Говоріть чітко, ясно.
• Будьте терплячі.
• Спочатку запитуйте "Що", а потім "Навіщо і чому".
• Щодня читайте дитині й обговорюйте прочитане.
• Заохочуйте в дитині прагнення ставити запитання.
• Заохочуйте цікавість, допитливість і уяву вашої дитини.
• Частіше хваліть дитину.
• Заохочуйте ігри з іншими дітьми. Піклуйтеся про те, щоб у дитини були нові враження, про які вона могла б розповісти.
• Намагайтеся, щоб дитина разом із вами щось робила вдома.
• Збирайте платівки, касети, диски із записами улюблених пісеньок, віршів, казок та мультфільмів дитини: нехай вона слухає і дивиться їх знову і знову.
• Намагайтеся виявити цікавість до того, що їй подобається робити (колекціонувати, малювати та ін.)
• Регулярно водіть дитину в бібліотеку.
• Будьте прикладом для дитини: нехай вона бачить, яке задоволення ви одержуєте від читання газет, журналів, книг.
• Не втрачайте почуття гумору.
• Грайте з дитиною в різні ігри.
• Чимось займайтеся разом усією родиною.
• Допоможіть дитині вивчити її ім'я, прізвище, адресу.

НЕ РЕКОМЕНДУЄМО:
• Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви все зрозуміли, не відвертайтеся, поки дитина не закінчила розповідати, — іншими словами, не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, про що вона говорить.
• Не ставте занадто багато запитань.
• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
• Не змушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона крутиться, втомилася, засмучена.
• Не вимагайте занадто багато — пройде чимало часу, перш ніж дитина привчиться самостійно прибирати за собою іграшки чи упорядковувати свою кімнату.
• Не слід постійно виправляти дитину, постійно повторюючи: "Не так, перероби".
• Не говоріть: "Ні, вона не червона", краще скажіть: "Вона синя".
• Не треба критикувати дитину віч-на-віч, тим більше не слід цього робити в присутності інших людей.
• Не треба встановлювати для дитини безліч правил: вона перестане звертати на них увагу.
• Не очікуйте від дитини розуміння:
усіх логічних правил;
усіх ваших почуттів;
абстрактних міркувань і пояснень
• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу кожної зміни в дитині вперед чи деякого регресу.
• Не порівнюйте дитину ні з якими іншими дітьми: ні з її братом (сестрою), ні із сусідами, ані з її приятелями чи родичами.
• Частіше радьтеся з фахівцями, іншими батьками, читайте книги з питань виховання

ЩО ТАКЕ ВЕСНЯНИЙ АВІТАМІНОЗ (ГІПОВІТАМІНОЗ)?

Звичайно, це авітаміноз - гостра нестача вітамінів в організмі, яка завжди переслідує нас навесні. Точніше, ця проблема правильно називається гіповітаміноз - нестача вітамінів, тоді як авітаміноз - їх повна відсутність. Однак навіть медики для позначення цього явища часто вживають саме слово «авітаміноз», ну а для нас головне - дізнатися, як з цим явищем боротися.

Навіть якщо в організмі не вистачає всього одного вітаміну, це веде до вельми неприємних наслідків: порушується освіта необхідних ферментів, обмін речовин, виникають хронічні захворювання. І незважаючи на те, що в наших магазинах і супермаркетах круглий рік продаються свіжі овочі, а аптеки пропонують багатий асортимент вітамінів, ми продовжуємо відчувати їх нестачу.

Профілактика та лікування авітамінозу. Як впоратися з авітамінозом?

Як впоратися з авітамінозом? Взагалі-то краще до нього не доводити - адже запобігти його цілком можливо. Основне правило - збалансоване харчування, що забезпечує наш організм всіма необхідними речовинами: вуглеводами, білками, жирами.

Перш за все, взимку не варто пускати на самоплив харчування, і переходити на макарони, рис, м'ясо та здобні булочки. Але якщо вже так сталося, то хоча б навесні дозвольте вашому організму отримати більше натуральних вітамінів, мінералів і клітковини. Їжте каші, але не білі, а гречану, вівсяну, перлову і ячну; рибу, а також всі овочі, фрукти та зелень, які зможете придбати.

Харчування проти авітамінозу

Переважно навесні використовувати не свіжі овочі, а заморожені. При "заморожуванні в них максимально зберігаються всі вітаміни та мікроелементи, тоді як у свіжих овочах, всю зиму зберігалися на складах і базах, від них залишилася тільки назва. Використовуйте домашні заготовки, але не консерви, а варення, соління, сушені та заморожені ягоди, овочеві та фруктові соки: морквяний, капустяний, яблучний. Вітаміни повинні надходити в наш організм щодня - запастися ними про запас не вийде.

Симптоми і ознаки авітамінозу. Вітаміни та авітаміноз

Коли в організмі не вистачає вітаміну А, то починає сохнути і лущитися шкіра, червоніють і сльозяться очі, погіршується зір. Якщо частіше вживати хоча б печінка, вершкове масло, червоні і жовті овочі та фрукти, то можна частково заповнити недолік цього вітаміну.

Дуже важливими для організму є вітаміни групи В. Від головного болю і проблем з роботою кишечника нас позбавить вітамін В1, що міститься горосі, злаках і кисломолочних продуктах.

Вітамін В2 необхідний для участі у процесах метаболізму і для нормальної роботи багатьох систем: травної, нервової, серцево-судинної. Беручи участь в роботі печінки, цей вітамін допомагає нормальному процесу кровотворення. Міститься в сирі, сирі, м'ясі, печінці та нирках, гречаній і вівсяній крупі, цільному молоці і бобових.

Їжа, багата білками - горіхи, квасоля, куряче м'ясо, яловичина, риба, а також перець і картоплю, забезпечує нас вітаміном В6. Він необхідний для нормальної роботи мозку, формування червоних кров'яних тілець, і дозволяє нам завжди відчувати себе спокійними і врівноваженими.

І ще один важливий вітамін цієї групи - В12. Якщо у дівчат і жінок тривалий час не вистачає цього вітаміну, то це може загрожувати безплідністю, а також захворюваннями шлунка і кишечника. Вітамін В в достатній кількості міститься в жирній рибі, м'ясі, нирках і печінці.

Звичайно, не можна обійти увагою такий важливий, життєво необхідний вітамін, як аскорбінова кислота - вітамін С. Його нестача в організмі загрожує загальним виснаженням і слабкістю, нездатністю до опору впливів агресивного зовнішнього середовища. Навіть найпростіша інфекція може викликати у людини, що страждає нестачею цього вітаміну, важке захворювання. Спостерігається також схильність до постійних носовою кровотеч і крихкість кісток.

Вітаміну С багато в чорній смородині, обліписі, шипшині, болгарському перці і цитрусових, зеленому горошку і зеленому цибулі. Мало хто знає, що в картоплі, що вважається передусім джерелом вуглеводів і крохмалю, вітаміну С може міститися навіть більше, ніж в апельсинах. Звичайно, мова йде про екологічно чистому картоплі, або хоча б вирощеному без хімічних надмірностей.

Не слід також допускати браку вітаміну D - вітаміну, «народженого світлом», так як це може призвести до втрати кальцію, що для жінок абсолютно неприпустимо - адже відомо, що остеопороз - це переважно жіноче захворювання. Жирна риба, печінка тріски, яйця та вершкове масло допоможуть завжди підтримувати оптимальний баланс цього вітаміну в організмі. Не забувайте також частіше бувати на сонці - адже назва вітаміну D говорить сама за себе.

Як зберегти вітаміни і мінерали в продуктах?

Як зберегти в продуктах максимальну кількість корисних речовин під час їх обробки і приготування?

Овочі можна їсти разом з шкіркою, а якщо це неприйнятно, то треба чистити їх ножем з нержавіючої сталі. Не потрібно тримати приготований салат або вінегрет в холодильнику - не готуйте їх заздалегідь, а з'їдайте одразу після приготування. Дрібно порізані овочі втрачають більше вітамінів. Саме тому відварена картопля на 50% корисніше картопляного супу.

Готуйте овочі на пару, або запікайте - так у них збережеться більше вітамінів і мінералів. У крайньому випадку, відварюють їх в емальованій каструлі. Перед приготуванням Не замочуйте овочі у воді - вітаміни залишаться в ній, і ваш організм нічого не отримає.

Запасайтеся енергією, вживаючи більше горіхів і насіння, а замість білого хліба привчите себе до хліба з борошна грубого помелу та висівки.

Незважаючи на те, що ви намагаєтеся збалансувати харчування, не забувайте про полівітамінних комплексах, так як вміст вітамінів в продуктах сьогодні зовсім не те, що кілька десятиліть тому. Для прикладу: щоб отримати повну добову дозу вітаміну С, треба з'їсти 16 апельсинів або 12 лимонів, що досить важко виконати.

Бажано, щоб вітаміни були натуральними, а не синтетичними, так як більшість синтетичних вітамінів погано засвоюється нашим організмом. Купуючи вітаміни, пам'ятайте - краще, якщо вони мають усі необхідні сертифікати та проходять клінічні випробування, як і лікарські препарати. В іншому випадку ви ризикуєте тільки нашкодити своєму організму.

Дитячий садок: для чого він?

У дитячому садку зростаюча особистість установлює систематичні зв'язки з дорослими і однолітками за межами своєї сім'ї, залучається до різних видів діяльності, оволодіває системою цінностей.

Група дитячого садка має два основних джерела впливу — це вихователь і самі діти.

Вихователь виступає насамперед джерелом пізнавальної інформації для дитини, моральних вимог, турботи про неї, підтримки і підкріплення її дій та вчинків. Приходить на допомогу, виявляє радість або занепокоєння з приводу її досягнень чи невдач.

Дитяча група — важливий чинник соціалізації зростаючої особистості. Вплив однолітка на дитину не менш значущий за роль дорослого у становленні малюка. Зокрема, зверніть увагу, як неоднаково реагує дитина на одне й те саме зауваження і за змістом, і за інтонацією, залежно від того, хто його висловлює — дорослий чи одноліток. За словами польського психолога Кемпінські, малюк зростає у двох площинах: майже вертикальній, де, з одного боку, перебуває недосяжний напівбог — Дорослий, і в горизонтальній площині, де, з другого боку — він рівноправний партнер-одноліток. Дитячий садок. Для чого він?

Незамінний вплив дитячого садка на самостійну активність дошкільника. Якщо сім'я опікується малюком, то дитячий садок значно більше довіряє йому, надає можливість виявляти власну ініціативу, незалежність, критичність.

Спілкування з дитиною вдома має низку особливостей. І найперше — це абсолютне розуміння батьками жестової мови дитини. За протягнутою дитячою рукою і певним відповідно інтонованим вигуком «У-у!» чи «М-м!» батьки чітко бачать потребу малюка і задовольняють її цілком. Наразі дитина росте з абсолютною впевненістю, що її розуміють. А мамині нарікання на те, що 1,5—2,5-річний малюк майже не говорить, розбиваються об її ж власну готовність зрозуміти свою дитину. Натомість спілкування дитини з вихователями вимагає від неї висловлення своїх бажань, потреб, невдоволення, ставлення до предметів, подій та людей за допомогою слів. Тому постійне спілкування з вихователями і однолітками сприяє розвитку в неї мовлення — важливого засобу взаємодії, основи соціальної поведінки. Щодень дитина удосконалює вміння висловлюватись грамотно, чітко, зрозуміло, виразно, вправляється у вияві мовленнєвих і комунікативних здібностей, засвоює визнані в групі норми поведінки.

Отже, головна перевага дошкільного навчального закладу — це можливість дитини щоденно повноцінно вільно спілкуватися з однолітками! В іграх з дітьми свого віку закладаються основи взаємодії з людьми, розвиваються вміння діяти разом, розуміти інших, допомагати і співчувати їм. Режим дня і дисципліна теж належать до переваг дитячого садка. Усі діти насправді дуже люблять порядок і режим, це батьки привчають їх до вільного плавання». Та й щоденні гарячі сніданки і обіди без домашнього печива, цукерок, сухариків з гамбургерами і жуйками підуть дитині лише на користь. Не секрет, що мами вельми рано привчають малят до фаст-фуду. Окрім цього, дитина, що пройшла через дитячий садок, легше адаптується до шкільного навчання, більше пристосована до умов навчання в школі, зокрема таких:

• працювати в групі, тобто в одному темпі, заданому дорослим;

• працювати за інструкцією дорослого;

• прийняти узагальнене ім'я «діти» і реагувати на нього;

• вміти налагоджувати стосунки з однолітками і дорослими тощо. Дошкільник, що йде у 1-й клас, оминаючи садок, частіше потерпає від зовнішньо заданих вимог до нього, його діяльності.

Любов батьківська — почуття дорогоцінне, але воно не може замінити собою педагогічного вміння і педагогічної підготовки, якої почасти батьки позбавлені.

Пам`ятка для батьків,

дитина яких уперше піде до дитячого садка

1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.

2. Уникайте будь-яких негативних розмов у сім`ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.

3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім`ї.

4. Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну,прийоми їжі, прогулянки).

5. Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.

6. Навчайте дитину їсти неперетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.

7. Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.

8. Учіть дитину пізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.

9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку - збирати, розбирати.

10. Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.

11. Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.

12. Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.

13.Тренуйте систему адаптаційних механізмів дитини - привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.

14. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.

15. Повідомте медичну сестру дитячого садка про стан здоров`я вашого малюка.